У Товстенській громаді відбулося відкриття Алеї Віри і Надії - особливого місця, присвяченого нашим військовослужбовцям, які зникли безвісти під час виконання бойових завдань або перебувають у полоні.
На стендах розміщено 32 світлини наших Захисників - чоловіків, синів, братів, батьків, друзів, які стали на захист України та досі не повернулися додому. Для когось очікування триває місяцями, для когось - уже роками.
Алея Віри і Надії - це не про втрату. Це місце чекання, віри та сили. Це простір, де кожне ім’я - чиясь історія, чиясь родина, чиясь любов, яка не має завершення.
Цього дня над Алеєю лунала молитва - молитва за наших Захисників, за їхнє повернення додому, за мир в Україні та за родини, які попри біль і невідомість не перестають чекати. Священнослужителі освятили портрети військовослужбовців, кожен із яких став символом любові, віри та надії на зустріч.
Розділити цей важливий для громади момент із родинами Захисників та громадою завітали перший заступник начальника Чортківської районної військової адміністрації Борис Гусак, заступниця голови Чортківської районної ради Зоряна Сасанчин та Товстенський селищний голова Іван Проданик.
У своїх зверненнях вони висловили слова підтримки родинам, які щодня живуть у чеканні, та побажали сили, витримки й найскорішого повернення Захисників додому.
Ми щиро віримо, що настане той день, коли кожен портрет буде знятий власноруч самим Захисником. Той день, коли замість портрета буде довгоочікувана зустріч, обійми та сльози радості.
Ми чекаємо.
Ми віримо.
Ми молимося.
І нехай над цією Алеєю та всією Україною буде мирне небо, а в кожну домівку якнайшвидше прийде найдорожча звістка:
«Я їду додому».
Слава Україні! Героям Слава!
