17 вересня Україна відзначає День усиновлення
Це свято людяності, милосердя, великодушності, яке невипадково збігається з християнським святом Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Це надзвичайно тепле свято для всієї української громади, працівників служб у справах дітей та усіх причетних до цієї благородної справи, нашої держави в цілому, яка поступово втілює на практиці гасло ”Чужих дітей не буває” і, насамперед, для батьків і дітей, які волею долі стали однією родиною.
Шлях батьківства не буває легким, це не тільки постійна і наполеглива праця, але й найблагородніша місія людини. Справжньою винагородою є посмішки щасливих дітей, які дарують радість, тепло і впевненість у завтрашньому дні.
Ми щиро вітаємо усиновителів, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників. Прийміть доземний уклін та найщиріші слова поваги з нагоди Дня усиновлення. Ви дали кожній дитині, яка зростає у вашій сім’ї, найважливіше – щастя мати родину, маму і тата. Ви відкрили дитині своє серце, розділили з нею свою любов і душевне тепло.
Зберігаючи таємницю усиновлення, ми не можемо назвати прізвища цих людей, але з впевненістю можемо сказати, що завдяки їх любові, гуманності і милосердю діти знайшли матір та батька, щасливу родину, сімейний затишок.
Усиновлення – це дуже відповідальний крок щодо прийняття в сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками як з боку дорослих так і з боку дитини. Усиновлювачі заслуговують на велику повагу та пошану оточуючих. Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Адже діти – це наша надія і наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам’ятати про свою відповідальність, піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки. Турбота про них – наша спільна мета, обов’язок суспільства, держави. Традиційно вважається, що усиновлення — це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення. Але усиновлення – це і вирішення проблем дорослих, які хочуть виховати дитину. Дитину, яка народжена не ними, але потребує саме їх любові та піклування. Держава всебічно підтримує дітей, які з різних причин втратили батьківську турботу. Гарантовані державою права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування мають забезпечити їм гідне життя, але тільки в тому разі, коли ми – громадяни, небайдужі до дитячих доль допоможемо відкрити нові обрії для малечі, яка має право на щасливе майбутнє.
Висловлюємо велику вдячність всім небайдужим до дитячої долі. Нехай посаджені вами зерна добра й любові проростуть в дитячих душах пишним цвітом! Щастя вам, добра, миру та благополуччя! Нехай Віра, Надія, Любов ніколи не покидають ваші серця!
З повагою
селищний голова Іван ПРОДАНИК
та начальник служби у справах дітей Василь КУЗЬ
