ПРАВИЛА утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними на території Товстенської селищної територіальної громади
Додаток
до рішення виконавчого комітету Товстенської селищної ради
від 29.10. 2021 № 369
ПРАВИЛА
утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними на території Товстенської селищної територіальної громади
1.Загальні положення
1.1. Правила утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними на території Петриківської селищної територіальної громади (надалі – Правила) розроблені з метою врегулювання відносин у сфері поводження з домашніми та іншими тваринами, забезпечення відповідного санітарного, екологічного та епізоотичного стану території селищної ради, відповідно до законів України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ» , «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про благоустрій населених пунктів», Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02.06.2009 №264 «Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення правил утримання домашніх тварин у населених пунктах», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
1.2. Правила спрямовані на забезпечення безпеки життя та здоров’я людей, укріплення моральності й гуманності суспільства, захист тварин від страждань і загибелі внаслідок жорстокого поводження з ними.
1.3. Ці Правила поширюються на відносини, що виникають у зв’язку з утриманням домашніх та інших тварин і поводження з ними фізичних та юридичних осіб (окрім установ Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби Безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного митного комітету України).
1.4. Фізичні та юридичні особи, що утримують домашніх та інших тварин, зобов’язані дотримуватися вимог Законів України “Про захист тварин від жорстокого поводження» , «Про тваринний світ» , «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину» , «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про благоустрій населених пунктів» та інших нормативно-правових актів України, санітарно-гігієнічних, ветеринарних правил і норм, не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб, не створювати загрози для безпеки людей, а також тварин, у тому числі через жорстоке поводження з ними або їх умертвіння.
1.5. Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину, можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо їх укладено без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють.
1.6. Відповідальність за дії тварин несуть їх власники. Шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує, згідно з вимогами чинного законодавства.
1.7. Правила базуються на принципах:
– гуманного ставлення до тварин;
– обов’язкового дотримання власниками тварин вимог цих Правил, а також ветеринарно-санітарних норм, забезпечення належного епізоотичного та санітарно-епідеміологічного стану в населеному пункті;
– забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
– заборони жорстоких методів умертвіння тварин;
– відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
– утримання і поводження з домашніми та іншими тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самим тваринам;
– забезпечення належних умов для гармонійного співіснування людей та тварин.
1.8. Порушення вимог цих Правил тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
1.9. Правила підлягають перегляду у випадку прийняття інших нормативно-правових актів у цій сфері в порядку, визначеному чинним законодавством.
1.10. У Правилах терміни вживаються у такому значенні:
безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угрупування, здатні розмножуватися поза контролем людини;
біостерилізація – позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);
вигул домашніх та інших тварин – тимчасове знаходження тварин у присутності їхніх власників або осіб, що їх заміняють, на відкритому повітрі поза місцями постійного їх проживання з метою задоволення їхніх фізіологічних потреб і гармонійного розвитку;
власник тварини – юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, які не суперечать законодавству України;
гуманне ставлення до тварин – дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорсткого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращанню якості їх життя тощо;
домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів та порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками та існують тривалий час у їх природному ареалі;
евтаназія – гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;
екскременти – відходи життєдіяльності тварин;
жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також цькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів;
жорстоке умертвіння тварин – умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху;
ідентифікація домашніх тварин – биркування, чипування, таврування тварин тощо, з присвоєнням особистого ідентифікаційного коду;
місце або зона вигулу – територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини за умови дотримання вимог Правил;
потенційно небезпечні собаки – собаки, які належать до порід, визнаних потенційно небезпечними, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід;
реєстрація домашніх тварин – система обліку тварин, яку здійснює орган місцевого самоврядування шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної бази домашніх тварин;
сільськогосподарські тварини – тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження;
утримання в домашніх умовах – обмеження природної волі утримання тварин, що включає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку;
шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини - шкода, яка призвела до погіршення стану фізичного або психічного здоров’я людини, ушкодження майна, якщо існує причинно – наслідковий зв’язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою.
2. Утримання домашніх та інших тварин
2.1. Утримання домашніх та інших тварин на території громади ґрунтується на таких принципах:
– забезпечення безпеки життя та здоров’я людей при утриманні і поводженні з тваринами;
– поводження з тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самим тваринам;
– дотримання санітарно – гігієнічних та ветеринарних норм;
– забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
– заборони жорстоких методів умертвіння тварин, у тому числі їх отруєння;
– відповідальності за порушення цих Правил, жорстоке поводження з тваринами.
Право власності та інші речові права на домашніх та інших тварин у разі жорсткого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження».
2.2. Кількість тварин, яких може утримувати фізична чи юридична особа, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
2.3. Умови утримання тварин повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
2.4. Місце утримання тварин повинно бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температуру повітря, режим вологості і вентиляції, природне освітлення, можливість контакту тварин із природним для них середовищем та неможливість заподіяння шкоди третім особам внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварин.
3. Обов’язки та права власників домашніх та інших тварин
3.1. Особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов’язані:
– дотримуватися вимог цих Правил, правил громадського порядку, ветеринарних норм, не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози для безпеки людей;
– забезпечувати їм необхідні умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог чинного законодавства;
– дотримуватися санітарно – гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримуються тварини (місце постійного утримання), та норм співжиття;
– забезпечувати своєчасне надання їм ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
– реєструвати тварин віком від трьох місяців і старше. При реєстрації таких тварин їхнім власникам видаються паспорти установленого зразку та роз’яснюються правила їх утримання;
– зареєструвати новопридбаних тварин протягом десяти днів від дати їх придбання;
– тримати сторожових собак на прив’язі і спускати їх з неї лише в закритих дворах із висотою огорожі, що виключає можливість втечі. При наявності таких собак застерігати написом біля входу та по периметру об’єкта або території;
– забезпечити наявність намордника (для собак та інших тварин, які мають потенційно небезпечний характер), повідця, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання;
– не допускати забруднення приміщень, сходових клітин та інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях екскрементами тварин;
– прибирати екскременти за своїми тваринами;
– у разі неможливості подальшого утримання тварини передати її за можливістю у власність до іншої особи або застосовувати методи евтаназії;
– у разі смерті тварини у місячний термін повідомити заклад ветеринарної медицини, який видав ветеринарний паспорт, для внесення змін до загальної бази домашніх непродуктивних тварин;
– здійснювати перевезення домашніх тварин усіма видами транспорту загального користування з додержанням правил, чинних на цьому виді транспорту, з обов’язковим забезпеченням безпеки людей;
– регулювати приплід тварин, у тому числі шляхом стерилізації;
– відшкодувати фізичним та юридичним особам збитки, що нанесені тваринами, у визначеному чинним законодавством порядку.
3.2. Особа, яка супроводжує домашню тварину, зобов’язані забезпечити безпеку:
– оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння нею шкоди;
– дорожнього руху шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
При супроводженні домашніх та інших тварин не допускається залишення їх без нагляду. Супроводжувати тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.
3.3. Власники тварин мають право:
3.3.1. Утримувати:
3.3.1.1.домашніх тварин:
– у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири.
– на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо її огорожа забезпечує ізоляцію тварини на цій території;
– для юридичних осіб за умови наявності погодження з державною службою ветеринарної медицини та відмітки про щорічне щеплення проти сказу: для охорони – в обладнаних приміщеннях або на прив’язі, з дослідною метою – у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках.
3.3.1.2. собак:
– без повідців і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально – дресирувальник майданчиках;
– з метою охорони об’єктів будівництва, територій підприємств, установ, організацій за умови наявності обладнаних приміщень або на прив’язі;
3.3.2. Навчати собак без повідців і намордників на майданчиках для дресирування за визначеними навчальними програмами.
3.3.3. Вигулювати їх на пустирях, у місцях та зонах для вигулу в разі їхнього створення.
3.4. Власникам тварин забороняється:
– утримувати незареєстрованих тварин;
– утримувати їх в місцях загального користування;
– продавати тварин у невизначених спеціально для цього місцях;
– у стані алкогольного сп’яніння вигулювати тварин;
– вигулювати собак без повідців і намордників у невизначених спеціально для цього місцях;
– приводити тварин (окрім тих, які використовуються для здійснення супроводу собак – поводирів) у приміщення магазинів (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об’єктів громадського харчування, освіти та культури, на територію дитячих майданчиків, інші місця загального користування;
– доручати вигул тварин особам, яким не виповнилося 14 років, психічно хворим, визнаним недієздатними або неспроможними керувати твариною;
– продавати або дарувати тварин, транспортувати їх, брати участь у виставках, спортивних змаганнях та інших заходах без відповідного ветеринарного документа встановленого зразка;
– розводити тварин з уродженими патологіями , що спричиняють їм страждання, та зі спадково закріпленою агресивністю;
– проводити генетичні зміни на них;
– жорстоко поводитися з ними, залишати бездоглядними або знищувати їх;
– наносити тварині побої, травми з метою їх примушування до виконання будь-яких вимог;
– використовувати оснащення та інвентар, що травмують тварину при поводженні з нею;
– проводити собачі бої або інші заходи, які допускають жорстокість стосовно тварини;
– вирощувати тварин (собак, котів) з метою отримання їх м’яса і шкірок;
– викидати трупи тварин у контейнери для збирання сміття;
– навчати собак атакувати людину в життєво важливі органи;
– інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
4. Реєстрація домашніх тварин
4.1. Реєстрацію домашніх тварин проводять заклади ветеринарної медицини.
4.2. Реєстрація домашніх тварин проводиться з метою:
– єдиного їх обліку у населеному пункті;
– контролю за чисельністю безпритульних тварин;
– здійснення контролю за дотриманням ветеринарно – санітарних вимог;
– забезпечення епізоотичного благополуччя;
– вирішення проблемних питань і конфліктних ситуацій, пов’язаних з їх утриманням.
4.3. Обов’язковій реєстрації підлягають домашні тварини із тримісячного віку.
4.4. Заклади ветеринарної медицини у п’ятиденний термін з моменту реєстрації видають власнику зареєстрованої тварини ветеринарний паспорт та ознайомлюють з ветеринарно - санітарними вимогами до її утримання.
4.5. Реєстрація проводиться одноразово і вважається дійсною протягом усього життя тварини, крім випадків втрати або пошкодження ветеринарного паспорта. Для проведення реєстрації власникам домашньої тварини надається паспорт, відповідний документ, який підтверджує право власності на цю тварину, ветеринарний документ встановленого зразка на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.
4.6. Породисті собаки, які належать фізичній або юридичній особі – члену кінологічної організації, підлягають обов’язковій реєстрації у загальній базі даних собак та котів незалежно від реєстрації в організації. Крім того, власники собак, породи яких зазначені у додатку, повинні до або під час реєстрації, перереєстрації, укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. У разі відсутності договору реєстрація/перереєстрація не проводиться.
4.7. Перереєстрація домашніх тварин проводиться у разі зміни місця проживання чи реєстрації власника. При перереєстрації видається нове посвідчення про реєстрацію без зміни реєстраційного номера, крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті. Домашні тварини, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються незареєстрованими.
Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини надається паспорт, відповідний документ, що підтверджує право власності на тварину, і попередньо видане реєстраційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При перереєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію, без зміни реєстраційного номеру, крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.
5. Поводження з безпритульними тваринами
5.1. При поводженні з безпритульними тваринами слід керуватися вимогами та правилами гуманного ставлення, передбаченими законодавством України.
5.2. Собаки незалежно від породи належності і призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, які знаходяться без власника у громадських місцях, вважаються безпритульними та підлягають вилову.
5.3. Вилов безпритульних тварин окремими фізичними і юридичними особами забороняється, крім випадків, коли ці тварини проявляють явну агресію, яка загрожує життю і здоров’ю людей.
5.4. Вилов безпритульних тварин здійснюється підприємством, уповноваженим у сфері поводження з безпритульними тваринами, за заявами громадян села та суб’єктів господарювання всіх форм власності.
5.5. Вилов проводиться у відсутності сторонніх осіб, особливо дітей, з 5.00 до 7.00 годин. Умертвіння безпритульних тварин повинно проводитися гуманними методами, що включають їх передсмертні страждання (евтаназія) та здійснюватися підприємством, уповноваженим у сфері поводження з безпритульними тваринами.
5.6. При вилові безпритульних тварин категорично забороняється:
– продавати і передавати їх приватним особам або іншим організаціям;
– використовувати приманки та інші засоби вилову, які можуть спричинити шкоду їхньому здоров’ю.
5.7. При вилові безпритульної тварини, яка має нашийник із номерним знаком, сповістити про це власника тварини, якщо є можливість його встановлення.
5.8. Категорично забороняється отруєння безпритульних тварин. Винні в отруєнні безпритульних тварин підлягають притягненню до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності.
6.Особливості утримання потенційно небезпечних домашніх тварин
Придбання порід собак, яких визнано потенційно небезпечними, дозволяється лише особам, які досягли 18-річного віку та пройшли спеціальне навчання у кінологічних організаціях. Особи, яким дозволено утримувати таких собак, повинні обов’язково бути членами кінологічних клубів та об’єднань і мати рекомендації від цих організацій.
7.Особливості утримання сільськогосподарських тварин і птиці
7.1. Власники сільськогосподарських (продуктивних) тварин та птиці зобов’язані:
– зареєструвати продуктивних тварин в закладі ветеринарної медицини;
– утримувати у чистоті приміщення для тварин і птиці та прилеглі до них території;
– систематично проводити заходи боротьби з мухами та гризунами;
– негайно повідомляти ветеринарну лікарню району про кожен випадок захворювання або загибелі сільськогосподарської тварини чи птиці;
– виконувати всі вказівки ветеринарного лікаря з проведенням заходів, необхідних для попередження заразних захворювань тварин та птиці;
– у будівлях утримання худоби, де відсутня каналізація, встановити непроникний рідозбірник із герметичною кришкою;
– завозити на територію населеного пункту сільськогосподарських тварин та птицю за наявності ветеринарного свідоцтва;
– проводити забій сільськогосподарських тварин відповідно до вимог чинного законодавства. Забій птиці та кролів, які належать громадянам, може проводитися подвірно з обов’язковою очисткою і дезинфекцією місця забою.
7.2. Власникам сільськогосподарських (продуктивних) тварин та птиці забороняється випасати їх на вулицях та в інших громадських місцях (парках, скверах тощо) громади.
8.Правила поводження з домашніми та іншими тваринами, що використовуються у видовищних заходах, спорті, при організації дозвілля.
8.1. Використання тварин у видовищних заходах, спорті, при організації дозвілля з метою отримання прибутку допускається за наявності погодження на таку діяльність, яке надано управлінням ветеринарної медицини.
8.2.Демонстрація тварин на виставках, у зоопарках допускається за умови дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, визначених для утримання тварин, а також заходів безпеки оточуючих.
8.3. При поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео - та фотозйомок не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення. Їх загибель.
8.4. Забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії тварин, для використання для умертвіння тварин інших тварин.
9.Виховання гуманного ставлення до тварин
9.1.Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання громадян, яке передбачає формування високого рівня їх екологічної свідомості та культури і забезпечується шляхом викладання курсів з екологічної етики та гуманного ставлення до тварин у дошкільних, загальноосвітніх закладах.
10. Профілактика та протиепізоотичні заходи
10.1.Собаки та коти незалежно від породи, починаючи з 3-місячного віку повинні обов’язково щорічно бути щеплені проти сказу в закладах ветеринарної медицини або у лікарів ветеринарної медицини, діяльність яких відповідно ліцензована.
10.2. Усі власники тварин зобов’язані на вимогу посадових осіб закладів ветеринарної медицини надавати їх для огляду, діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання власник повинен негайно її ізолювати і звернутися до ветеринарного лікаря. Тимчасова ізоляція тварин може проводитися у встановленому порядку, якщо вони є небезпечними для оточуючих.
10.3. У випадку укусу або травмування людини твариною власник або постраждала особа повинні негайно інформувати заклади охорони здоров’я і ветеринарної медицини.
10.4. Про кожний випадок укусу домашньої тварини дикою або безпритульною твариною, а також у разі підозри захворювання тварини на сказ власник повинен негайно повідомляти заклад ветеринарної медици району та ізолювати таких тварин.
11. Забезпечення контролю за додержанням Правил
11.1. Органи внутрішніх справ (дільничний інспектор поліції, офіцер громади):
– у межах своєї компетенції здійснюють контроль за дотриманням вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів щодо утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними у населенному пункті. Охорони громадського порядку;
– складають та подають протоколи про адміністративні правопорушення власниками тварин на розгляд до адміністративних комісій.
11.2. Петриківська районна державна лікарня ветеринарної медицини:
– у межах своєї компетенції здійснює контроль та нагляд за дотриманням вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів щодо утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними у населенному пункті;
– надає дозвіл на утримання домашніх та інших тварин суб’єктам господарювання всіх форм власності;
– здійснює карантин тварин, підозрілих у захворюванні на сказ, які нанесли ушкодження громадянам, іншим тваринам;
– накладає карантинні обмеження, затверджує план заходів щодо ліквідації осередку інфекційного захворювання серед тварин, здійснює контроль за виконанням карантинних заходів;
– забезпечує організацію та проведення щеплень тварин проти сказу згідно з реєстрацією на підвідомчій території суб’єктів господарювання всіх форм власності.
11.3. Органи санітарно-епідеміологічного нагляду:
– здійснюють нагляд та прогнозують епідемічну ситуацію, пов’язану з зооантропонозними інфекціями на території громади та надають пропозиції щодо її поліпшення;
– за запитами надають інформацію щодо аналізу показників звернень населення за медичною допомогою з приводу укусів людей домашніми та іншими тваринами у населених пунктах громади.
11.4. Адмінкомісія при виконавчому комітеті селищної ради:
– відповідно до ст.218 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядає протоколи про адміністративні правопорушення та притягує власників тварин до адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 ст.154 вищезазначеного Кодексу за недодержання вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів з питання щодо утримання домашніх та інших тварин і поводження з ними у населеному пункті;
11.5. Виконком селищної ради:
– у межах своїх повноважень здійснює контроль за додержанням цих Правил власниками тварин;
- визначає місця і зони для вигулу собак на території населеного пункту та інформує про це населення села (селища) через засоби масової інформації, дошки оголошення;
– повідомляє підприємство, уповноважене у сфері поводження з безпритульними тваринами і, про наявність безпритульних тварин та сприяють виконанню ним своїх обов’язків.
11.6. Громадські організації (об’єднання) з питань захисту тварин або такі, що діють у сфері утримання домашніх та інших тварин:
– надають свої пропозиції при розробці проектів нормативно- правових актів, пов’язаних з утриманням домашніх та інших тварин;
–сприяють організації та проведенню загальноселищних проти-епізоотичних і протиепідемічних, інформаційно-просвітницьких заходів, тематичних лекцій, семінарів, конференцій, виставок з метою забезпечення виховної роботи із питань утримання тварин.
11.7. За порушення вимог цих Правил винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність.
Керуючий справами(секретар)
виконавчого комітету Ольга САКОВСЬКА
