Треті роковини загибелі Захисника України Юрія Безкоровайного
Сьогодні минає три роки, відколи, захищаючи свободу й незалежність України, поблизу населеного пункту Бахмут героїчно загинув наш земляк —
Юрій БЕЗКОРОВАЙНИЙ, сержант, командир міномета 1-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го стрілецького батальйону військової частини А0998.
Три роки болю, сліз і невимовної туги для рідних. Три роки смутку для всієї України, що втратила свого відданого Захисника. Серце крається від жалю за всіма полеглими у цій кривавій і лютій війні, бо на фронтах гинуть найкращі — цвіт української нації.
Народився Юрій 23 січня 1966 року в селі Ворвулинці. З 1973 по 1981 рік навчався у Ворвулинській школі, з 1981 по 1984 рік – у Товстенському СПТУ. Після закінчення училища був призваний в армію. Службу проходив в Азербайджані (1984 – 1986). Звільнився в запас у званні сержант.
Після повернення з армії влаштувався на роботу в колгосп с. Ворвулинці. В 1987 році одружився з Іриною, уродженкою с. Печорна. Разом з дружиною народили двох синів Віталія та Василя.
З 1987 по 2004 рік працював водієм в радгосп технікумі, а з 2004 – в ресторані «Гостинний двір».
24 лютого 2022 року, коли ворог ступив на нашу землю, Юра опівдні вже був у військкоматі.
13 грудня 2022 року страшна звістка сколихнула спокій родини. Під час мінометного обстрілу противником в районі населеного пункту Бахмут Юрій отримав поранення, несумісне з життям.
Юрій був воїном честі й обов’язку, мужнім захисником, який без вагань став на захист рідної землі. Саме завдяки таким, як він, ворог ніколи не зможе зламати український народ, нашу волю й віру в Перемогу.
Сьогодні згадаємо Юрія у щирій молитві, з вдячністю та скорботою в серці. Він став Янголом-охоронцем, що тримає над нами мирне небо, і навіки залишиться у строю тих, хто віддав життя за Україну.
Нехай душа загиблого Захисника, Героя Юрія БЕЗКОРОВАЙНОГО, знайде вічний спокій у Царстві Небесному.
Вічна пам’ять і слава Герою.
